для дітей з порушеннями зору

Компоненти психологічної готовності:

  • інтелектуальний;
  • мотиваційний;
  • вольовий;
  • емоційний;
  • соціальний

Для визначення темпів росту і розвитку до­шкільника необхідно також оцінювати біоло­гічну зрілість — досягнутий рівень дозрівання організму. Адже біологічно зріла дитина легше впорається з фізичними і розумовими наван­таженнями, легше адаптується до нових умов, зокрема до школи, оскільки вона менш вразлива до стресу, збудників дитячих інфекційних хвороб.

 

Вправа «Філіппінський тест»

Спробуйте самі і запропонуйте дитині: пра­вою долонею через маківку голови затулити ліве вухо. Успішність виконання дитиною цього завдання вказує на ступінь сформованості її кістяка, нервової системи, здатність головного мозку сприймати і переробляти інформацію.

 

Соціальний компонент

Дитина повинна розуміти, що в школу вона йде не лише гратися з друзями, а й одержувати нові знання та вміння.

У дитини до початку навчання у школі мають бути сформовані:

  • адекватна самооцінка;
  • потреба у спілкуванні з іншими;
  • уміння підкорятися інтересам дитячих груп;
  • уміння встановлювати стосунки з ровес­никами і дорослими.

Поради психологів: виховуйте у дити­ні не тільки лідерські якості та навички, але й уміння підкорятися іншим, якщо це необхід­но. Дитина повинна бути терплячою стосовно інших.

 

Емоційний компонент

  • Дитина впевнена в собі;
  • відчуває задоволення, радість;
  • переважають позитивні емоції;
  • намагається стримувати негативні емоції.

Поради психологів: дітей необхідно вчи­ти слухати і переказувати почуте, відповідати на запитання, не відхиляючись від теми, вира­жати свої думки, емоції та бажання.

 

 

Вольовий компонент

  • Уміння керувати своєю поведінкою;
  • розвиток емоційної стійкості;
  • довільність сприймання (не тільки слу­хати, але й чути вчителя, однолітків, запам’я­товувати і відтворювати дії);
  • робити не лише те, що цікаво, а й те, що потрібно, доводити почату справу до кінця.

Поради психологів: дітей необхідно вчити чекати своєї черги, самостійно справлятися з образами, невдачами, доводити почату спра­ву до кінця.

 

Інтелектуальний компонент

  • Розвинуте сприймання;
  • стійка увага на предметі чи діяльності;
  • наявність аналітичного мислення, що проявляється в здатності виділяти і ро­зуміти важливі ознаки та зв’язки між пред­метами;
  • здатність відтворювати зразок, логічно запам’ятовувати;
  • оволодіння на слух розмовною мовою;
  • розвиток дрібної моторики, зорово-моторної координації;
  • розвиток здатності до навчання.

 

 

Мотиваційний компонент психологічної готовності

Відображає бажання чи небажання дити­ни навчатися. Цей компонент дуже важливий, бо від нього залежить входження дитини в нову для неї діяльність, яка відрізняється від ігрової своєю обов’язковістю, інтелектуальним наван­таженням, необхідністю подолання труднощів тощо.

Виділяють внутрішні або пізнавальні моти­ви навчання, що характеризуються потребою в інтелектуальній активності, пізнавальним інтересом, і зовнішні або соціальні, які виявля­ються в бажанні дитини займатися суспільно значущою діяльністю та авторитетному став­ленні до вчителя.

Внутрішні та зовнішні мотиви навчання складають внутрішню позицію школяра, яка є одним з основних показників психологічної готовності до навчання.

 

Готувати дитину до школи означає:

  • турбуватися про її фізичне здоров’я;
  • збагатити життєвий досвід;
  • закріпити побутові навички;
  • розвивати правильне мовлення;
  • навчити спостерігати, думати, осмислю вати побачене і почуте;
  • учити поважати думку іншого;
  • ознайомитися з результатами психологічного дослідження;
  • поступово формувати зацікавленість до навчання і позитивне ставлення до школи загалом.

 

 

Тест «Чи готова дитина до школи»?

  • Чи хоче ваша дитина йти до школи?
  • Чи думає дитина про те, що у школі багато дізнається й навчатися їй буде цікаво?
  • Чи може ваша дитина самостійно вико­нувати справу, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин, наприклад, збирати кон­структор?
  • Чи правда, що ваша дитина у присутності незнайомих не соромиться?
  • Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картиною не менш як із п’яти речень?
  • Чи може ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?
  • Чи вміє вона відмінювати іменники?
  • Чи вміє ваша дитина читати по складах або цілими словами?
  • Чи вміє ваша дитина рахувати до десяти і навпаки?
  • Чи вміє розв’язувати прості задачі на від­німання й додавання одиниці?
  • Чи любить малювати і розфарбовувати картинки?
  • Чи може ваша дитина користуватися но­жицями і клеєм, наприклад, робити аплікації?
  • Чи може зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?
  • Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?
  • Чи може узагальнювати поняття, напри­клад, назвати одним словом овочі: помідор, морква, цибуля?
  • Чи любить ваша дитина самостійно пра­цювати — малювати, збирати мозаїку тощо?
  • Чи може вона розуміти і точно виконува­ти словесні інструкції?

Результати тестування залежать від кількос­ті позитивних відповідей на запитання тесту. Якщо їх:

7518—дитина готова йти до школи. Ви не­даремно з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна буде легко подолати.

7074 — ви на правильному шляху, дити­на багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли «ні», підкажуть вам, з чим іще слід попрацювати.

9 і менше — почитайте спеціальну літера­туру, спробуйте виділити більше часу заняттям із дитиною та зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

Результати можуть вас розчарувати, але пам’ятайте, що всі ми — учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, го­товність до школи — це комплекс здібностей, що піддаються корекції.

 

Залишити відповідь