для дітей з порушеннями зору

Порушення діяльності зорового аналізатора призводить до значних ускладнень у пізнанні дітьми навколишнього світу, звужує можливості, обмежує їх орієнтацію у просторі. Багато проблем, які виникають у дітей з вадами зору під час пізнавальної та ігрової діяльності, є результатом спотвореного сприймання сенсорної інформації та неадекватних процесів її обробки, не сформованості вмінь і навичок інтегрувати сенсорну інформацію, отриману від різних органів чуття.

Саме тому в процесі оптимізації корекційно-реабілітаційної роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби, а саме – вади зору, ми використовуємо всі доступні методи розв’язання цієї проблеми, ознайомлюючись як із класичними, так і з новітніми методами сенсорного виховання.

 Навіщо дітям з вадами зору потрібна кімната психоемоційної корекції?

Для дітей з порушенням розвитку потрібні особливі форми організації освітнього середовища, яких не потребує дитина з нормальним розвитком. В основі роботи з слабозорою дитиною повинні враховуватися всі вимоги до розвитку, виховання, навчання, а також  передбачена система заходів по зміцненню здоров’я дитини. Незважаючи на різноманітність характерів та неповторність кожної особистості існують певні особливості властиві поведінці слабозорої дитини. Недолік зору, порушуючи активність людини на біологічному рівні, викликає порушення активності і на соціальному. Зменшення кількості зорових подразників  та зовнішніх просторових ознак не дозволяє дитині вільно пересуватися та пізнавати світ. Загальне зниження активності дитини відбувається і на протіканні психічного розвитку.

Створення сенсорної кімнати в нашому дошкільному закладі було зумовлене пошуком ефективних шляхів для покращення корекційно-відновлювальної та навчально-виховної роботи в спеціалізованій дошкільній установі. Обладнання для кімнати підбиралося в відповідності до завдання по підвищенню ефективності комплексного впливу на збереження та відновлення функцій органу зору та загального фізичного і психічного здоров’я.

Кімната психоемоційного розвантаження в ДНЗ №23 м. Чернігова, для дітей з вадами зору – це маленький рай де все журчить, звучить, переливається, заспокоює, де забуваються дитячі страхи, проблеми, переживання. Сенсорна кімната в ДНЗ №23 облаштована у 2010 році. Вона оснащена різноманітним ігровим, розвивальним та релаксаційним обладнанням, яке дає змогу організувати заняття з дітьми всім спеціалістам дошкільного закладу, як в індивідуальній так і в груповій формі.

Практичний психолог, лікар, вчитель-логопед, вчитель-дефектолог, корекційний педагог, музичний керівник, інструктор з фізкультури можуть використовувати сенсорну кімнату на час реалізації компетентної парадигми по впровадженню в педагогічну практику цілісного підходу до розвитку особистості (згідно програми для дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу для дітей з вадами зору (Львів –  2010 – рекомендовано Міністерством освіти і науки України).

Мета і завдання функціонування сенсорної кімнати

Сенсорну кімнату в літературі називають по різному: темна кімната, кімната психологічного розвантаження, кімната розвантаження, мульти-сенсорна кімната тощо. Метою діяльності дітей у сенсорній кімнаті є:

  • навчання на основі сенсорної стимуляції;
  • психотерапія;
  • соціальна адаптація.

Перебування дітей у сенсорній кімнаті сприяє:

  • поліпшенню емоційного стану;
  • зниженню неспокою та агресивності;
  • зняттю нервового збудження та тривожності;
  • нормалізації сну;
  • активізації мозкової діяльності та сенсорних каналів;
  • прискоренню відновних процесів у організмі після захворювань.

   Методика організації роботи у сенсорній кімнаті.

Тривалість сеансів у сенсорній кімнаті складає 15 – 30 хвилин. Для легко збудливих дітей тривалість сеансів скорочуємо.

Заняття проводимо групами або індивідуально в ігровій формі. Кількість дітей на занятті визначаємо відповідно до цілей роботи та віку дітей. Якщо потрібно досягти релаксаційного ефекту, заняття проводимо лише індивідуально з кожною дитиною.

Корекційна робота у сенсорній кімнаті спрямована на поетапне включення та синхронізацію усіх сенсорних потоків через стимуляцію різних органів чуттів. Починати ліпше за все з занять, спрямованих на розвиток шкіро-кінестетичної чутливості, оскільки цей вид чутливості може бути представлений як база для формування зорового та слухового сприймання.

Кожне заняття у сенсорній кімнаті має активізувати чуттєве сприймання дітей, пробуджувати потік вражень та розвивати пізнавальний інтерес до навколишнього світу. Тож вихователю слід відповідально підходити до організації таких занять, ретельно добираючи прийоми та методи роботи, враховуючи особливості сприймання сенсорної інформації дітьми, які мають порушення зору.

Тож сенсорна кімната відкриває широкі можливості для розширення світогляду дітей, які мають вади зору. Робота в них дає змогу дітям повноцінніше аналізувати інформацію про навколишній світ, що надходить до них через сенсорні канали, стимулює нервову систему, полегшує взаємодію з оточенням та поліпшує фізичне і психологічне самопочуття дітей.

Залишити відповідь