для дітей з порушеннями зору

Що таке аутизм? 

Аутизм – це нездатність людини формувати емоційні стосунки з іншими людьми. Це порушення, яке характеризується відхиленнями в поведінці, соціальній взаємодії і спілкуванні. Воно виражається в різних формах і може проявлятися при різних розумових розладах.

Ступінь тяжкості аутизму варіюється від легкого до важкого. При легкому ступені аутизму, люди можуть здаватися цілком нормальними. Що ж стосується важкого ступеня, то в цьому випадку у людини часто повністю порушена функція мозку, він не в змозі функціонувати нормально.

У хлопчиків аутизм зустрічається приблизно в 4 рази частіше, ніж аутизм у дівчаток. Перші ознаки цього розладу проявляються до 3 років. До 7-річного віку у діток стають вже чітко помітними відставання у фізичному розвитку, зокрема: маленький зріст і часто відсутність переваги у використанні якоїсь конкретної кінцівки як домінантної. У дітей не визначається ні праворукість, ні ліворукість, ні навіть амбідекстрія (обидві руки «праві») – вони володіють обома руками набагато гірше своїх однолітків.

Розумова відсталість – на жаль, характерна ознака аутизму. У понад 50% аутистів рівень IQ не перевищує 50 балів, і лише у 70% – він вище 30. Тим не менше, серед аутичних дітей, зустрічаються індивідууми, які виявляють буквально-таки геніальні здібності в якійсь області (музиці, живопису, математиці тощо). Імовірно аутизмом страждали відомий філософ Іммануїл Кант, казкар Ганс Християн Андерсен. Але нарівні з геніальністю, ці ж, геніальні дітки, можуть зовсім не мати найпростіших соціальних та побутових навичок.

 

Механізм мозкових порушень при аутизмі

Невідомо чому, але в ранньому дитинстві при аутизмі відбувається посилений ріст мозку. Хоча, вчені так і не розуміють, що ж відбувається з мозком дитини, маленького аутиста. Висуваються все нові і нові теорії і версії. За однією з таких, сприяє розвитку аутизму навіть дощова погода – справа в тому в штатах, які розташовані в «зоні непогожих днів» частота таких діагнозів набагато більше, ніж в місцях з нормальним кліматом.

Єдине, що не викликає особливих сумнівів, це те, що аутизм – це результат впливу багатьох факторів, які діють на стадії розвитку і зачіпають безліч або всі абсолютно функціональні системи мозку, і більшою мірою порушують саме часовий процес розвитку людського мозку, ніж є кінцевим результатом даного процесу. Саме тому вилікувати аутизм у дорослих або дітей, по суті, неможливо, можна тільки вносити окремі корективи в поведінку аутиста і здатність до відносно самостійної його життєдіяльності.

 

Причини аутизму у дітей

Батьки, діткам яких поставили цей діагноз, спантеличені питанням: чому? У чому причини аутизму у дітей, що вплинуло на його розвиток, хто винен у цьому? В дійсності і тут вчені не досягли особливих результатів, точно встановити причини аутизму у дітей не вдається досі. Ученим ще тільки належить розгадати таємницю аутизму.

Тим не менш, деякі можливі причини аутизму і його розвитку вже знайдені.

Генні порушення. У досить великого відсотка аутистів (не у всіх) можна спостерігати мутацію певного гена. Як з’ясували вчені, в даному випадку значущу роль відіграє ген під назвою «неурексин-1». Крім того, «підозри» викликає і ще один ген, який знаходиться в 11 хромосомі, але його поки ще не вдалося виділити.

Вплинути на розвиток порушення, може, і конфлікт генів матері й батька. Вченим вдалося достовірно встановити зв’язок між розвитком аутизму і синдромом Х-хромосоми.

Власне навіть роль спадковості в даному розладі обговорюється, грунтуючись досить суперечливими гіпотезами. На думку одних дослідників, ймовірність розвитку аутизму істотно збільшується, якщо в сім’ї є, хоч один аутист. На противагу їм, інші дослідники спростовують це твердження, оскільки подібні випадки (в одній родині більше одного аутиста) зустрічаються вкрай рідко, а значить і спадкової зв’язку процес розвитку аутизму не має.

Гормональні порушення. Вчені встановили, що значиму роль у розвитку даного розладу грає чоловічий гормон, званий тестостероном (можливо, саме це і пояснює той факт, що хлопчики частіше страждають аутизмом). Підвищений рівень тестостерону – це один з факторів ризику, який у поєднанні з іншими факторами, може призвести до дисфункції мозку, а саме, до пригнічення лівої півкулі. До речі, саме це і може пояснити, з якої причини серед аутистів зустрічаються неймовірно обдаровані або навіть геніальні особистості в якійсь області: півкулі аутиста починають функціонувати в компенсаторному режимі, простіше кажучи, одна з півкуль намагається компенсувати недостатність роботи іншого півкулі.

 Несприятлива вагітність, пологи. Якщо в період виношування дитинки мати перехворіла важкими інфекційними захворюваннями (наприклад, краснухою), а також перенесла сильні нервові потрясіння (розлади, переживання, стреси), то все це могло негативно вплинути на подальшу долю малюка

На думку медиків, до формування аутизму причетними можуть бути також і ускладнення, які зустрічаються в родовому періоді. Серед найбільш вірогідних причин аутизму у дітей – родові травми і стрімкі передчасні пологи.

Дія отруйних речовин. Покласти початок розвитку хвороби, можуть отруєння організму людини важкими металами або значні дози радіоактивного опромінення, вважають вчені. Власне, до цієї групи причин також відносяться важко перенесені людиною вірусні захворювання і різні вакцини. Разом з тим, офіційна медицина категорично заперечує факт, що дати поштовх аутизму може щеплення. Однак у світі спостерігається певний зв’язок між частотою розвитку аутизму і збільшенням числа щеплень у дітей. Тим не менш, якоїсь чіткої статистики щодо цього немає.

Хімічно-біологічні процеси. На думку вчених, аутизм може розвинутися у людини на тлі дефіциту одного специфічного білка, а саме Cdk5. Даний специфічний білок відповідає за вироблення в організмі синапсів – структур, які впливають на розумові здібності. Крім того передбачається, що впливати на розвиток аутизму здатна посилена концентрація в крові серотоніну.

Як би там не було, але виходить, що у аутизма не може бути однієї причини. А також, напевно, важливу роль в існуванні цього мозкового розладу грає спадкова схильність. Якщо надалі на схильність до аутизму накладаються обставини і фактори, сприятливі для його розвитку, то вони можуть запустити пусковий механізм розвитку хвороби в дію.

 

АУТИЗМ: СИМПТОМИ

Вчені виділяють наступні ознаки і симптоми аутизму, що дозволяють визначити аутизм у дорослих або аутизм у дітей, «свідомого» віку:

  1. Порушення соціальної взаємодії;
  2. Труднощі в спілкуванні з іншими дітьми і людьми, загалом;
  3. Особливості поведінки, стереотипії

Порушення соціальної взаємодії при аутизмі Людина з аутизмом, не може побудувати з іншими людьми здорові взаємини. Порушення може виявитися настільки серйозним, що здатне вплинути на відносини дитини і матері в самому початку життя малюка. З самого раннього дитинства аутисти не проявляють інтересу до звуку голосу людей, не просяться на руки, уникають прямого погляду, не дивляться в очі, не ходять «хвостиком» за батьками. Для них просто не існує відмінностей між власною мамою і якоюсь чужою тіткою, для цих діток всі чужі. Вони не сприймають однолітків, не йдуть на контакт з ними, не виявляють жодного інтересу ні до них, ні до іграшок.

Існує думка, що діти з аутизмом таки виявляють свою прихильність до мами і людей, які піклуються про них. Однак, спосіб, яким висловлюють свою прихильність і любов діти з аутизмом, сильно відрізняються від тих способів, які використовують звичайні дітки.

Крім того, поведінка аутиста дитини відрізняється від поведінки звичайних однолітків відсутністю зацікавленості в будь-яких іграх або видах діяльності. Дітки з даним розладом не бажають у принципі грати в якісь ігри.

Внаслідок особливостей сенсорного сприймання аутисти невзмозі розпізнати емоції інших діток.

Спілкування. Як правило, у аутистів порушені комунікативні здібності, простіше кажучи, здатність до спілкування з людьми. Дорослі люди можуть просто не розуміти, про що і що їм кажуть, дітки – не розуміти сенсу дитячих ігор, наприклад, таких як хованки. У діалозі аутисти часто не беруть участь. Те, як висловлюється і що говорить інша людина, зазвичай сприймається ними як щось незрозуміле.

Звичайно мова аутистів монотонна, позбавлена будь-якої емоційного забарвлення. Фрази їх, як правило, обірвані, наприклад, аутист каже: «хочу води», замість «я хочу води». Відмінною особливістю аутистів є повторення фраз, сказаних іншими людьми. Наприклад, ви говорите «подивися на літак!», А дорослий чи дитина вторить: «літак», не усвідомлюючи того, що вимовляє і взагалі, що робить це. Таке повторення фраз і слів називають ехолалія.

Поведінка аутиста.  Поведінка аутиста, будь-то дитина або дорослий, може відрізнятися гострою чутливістю, наприклад, тактильною або сенсорною. В результаті спостерігається найсильніша непереносимість гучних звуків, яскравого світла або натовпу, тактильної і візуальної стимуляції. Галасливі компанії або вечірка для деяких аутистів здатні мати небезпечні наслідки. Як щось хворобливе можуть сприйматися навіть ярлики на одязі. Нестерпними речами також можуть бути: ходіння босоніж, святковий торт, гра з моделюванням предметів (наприклад, виготовлення аплікації).

При цьому, можливе і зворотнє реагування, у людини можуть бути нерозвиненими реакції на ті ж види стимуляції. Замість того, щоб сказати щось, аутист може закричати або піднести до очей. Поведінку аутиста неможливо передбачити. Часто такі люди чіпають різні предмети і речі, щоб просто відчути їх форму.

Враховуючи порушення розвитку мови, діти з аутизмом про свої бажання дають знати за допомогою плачу, крику або активної жестикуляції. Хворі дітки можуть бути надзвичайно запальними та агресивними, навідь схильними до самоагресії. Слід додати, що подібні реакції постійні на яку-небудь заборону, дітки не вчаться володіти власними емоціями, собою, не можуть звикнути до травмуючого фактору. Внутрішній світ аутиста затиснутий в дуже жорсткі рамки, спроби вийти або вивести за які проявляється у формі неофобії – боязні всього нового. Аутичних діток дуже легко можна налякати і надовго, з подальшим формуванням найрізноманітніших фобій: наприклад, боязнь побутових електроприладів, які видають різкі звуки, боязнь яскравого світла або темряви, закритих дверей, якогось одягу, хутра та ін.

Дорослі та діти з аутизмом можуть мати щось на зразок ритуалу. Саме звичайне, здавалося б, заняття, таке, наприклад, як прийняття ванни для аутиста може бути дуже складним. Аутисту потрібна точна температура води, чітко визначений обсяг води, завжди один рушник і саме те мило, яке він використовував раніше.

Дорослий або дитина може постійно грати в якусь одну гру і тільки в неї, або постійно носити з собою іграшку, завжди одну і ту ж. Наприклад, дитина щодня може вибудовувати в ряд всі свої іграшки, а дорослий проробляти це з одягом, щодня повторюючи цю ж дію. Якщо спробувати перешкодити зробити це, можна очікувати з його боку непередбаченої реакції, включаючи агресію і напад.

Крім того, може спостерігатися нецілеспрямована, стереотипна поведінка. Приміром, аутист може постійно плескати в долоні, розхитуватись, смикати самого себе за волосся або мотати їх на палець, пересуватися навшпиньках, та інше.

Найбільшу увагу аутистів привертають предмети, які можна відкривати, закривати, повертати. Якщо залишити його одного, він може годинами сидіти на самоті, повертати або крутити якусь річ, вмикати-вимикати світло. Деякі аутисти «обзаводяться» особливою “любов’ю” до деяких неживих предметів, типу скріпок або шматочків паперу.

 

Аутизм у дітей, як і аутизм у дорослих сьогодні є невиліковним захворюванням. На сьогодні розроблена маса різних методик, які спрямовані на вироблення певної незалежності у хворої дитини, самостійності і хоча б мінімальних навичок соціальної адаптації. Діток з важкою формою розумового розладу можна навчити основам невербального спілкування. Тим не менш, жодна методика і ніяка комбінація методик не дозволяють з хворої аутизмом дитини  зробити повноцінного члена суспільства.

 

Залишити відповідь